Напередодні саміту G7, який відбудеться в Хірошімі, Посол України в Японії Сергій Корсунський поспілкувався з NHK WORLD-JAPAN у четвер. Наш кореспондент Фукуда Кей запитав про його очікування від саміту та роль Японії в ньому, а також про зростання занепокоєння щодо ядерної загрози та відносини між Україною та Японією.
Завтра розпочнеться саміт «Великої сімки», на який до Хірошіми з'їдуться світові лідери. Російське вторгнення в Україну буде одним із ключових питань першого дня переговорів. Які очікування Ви, як посол, і люди у Вашій країні покладаєте на ці дискусії та їхній результат?
Той факт, що саміт відбувається в Хірошімі, є сам по собі дуже важливим, тому що це підкреслює одне з ключових питань, яке, ми очікуємо, буде предметом дискусії на саміті. Це ядерна безпека, ядерний тероризм. Ми бачимо приклади і того, і того сьогодні в Україні.
На початку агресії Росія намагалася шантажувати нас Чорнобильською АЕС, після її звільнення вони окупували Запорізьку станцію. Вони намагалися обстрілювати інші ядерні об'єкти, і це є абсолютно недопустимим.
Це перша в історії людства війна, яка ведеться проти країни, на території якої є 15 ядерних реакторів. І ми бачимо, що немає абсолютно ніяких інструментів у світового співтовариства убезпечити ці об'єкти.
Це стосується не тільки України, а й інших держав. Це має бути виправлено. Так само має бути дуже сильний меседж стосовно того, що Росія постійно погрожує нам використанням ядерної зброї. Це не те що недопустимо, сама думка про це має бути виключена, і знову-таки це стосується не тільки України. Тому ми знаємо позицію «сімки», і вона має бути підтверджена. Нас також тішить, що є така сама підтримка з боку Китаю, й з боку Індії, це дуже важливо, що використання ядерної зброї не допускається.
Перед тим, як відбудеться заключна стадія війни, тобто звільнення окупованих територій, має бути дуже чіткий меседж Росії, що навіть якщо керівництву цієї країни прийде в голову така ідея, вони мають розуміти, що реакція світового співтовариства буде настільки руйнівною для Росії, що ця думка має відразу зникнути після її появи.
Крім того, ми сподіваємось, що будуть обговорюватися питання реконструкції України, це дуже важливо, тому що є ресурси, які заморожені розвинутими країнами, в тому числі в Японії. Вони мають бути використані для відбудови інфраструктури, це просто справедливо.
Ми очікуємо, що буде обговорюватися режим більш жорстких санкцій і особливо заходів, які унеможливлюють обхід цих санкцій.
Це 3 блоки питань, хоча також безумовно питання продовольчої, енергетичної безпеки, вони також нас стосуються, і я сподіваюся, ми будемо активним учасником цих дискусій.
Прем'єр-міністр Японії Кішіда Фуміо пообіцяв «твердо продемонструвати світові рішучість G7 захистити вільний і відкритий міжнародний порядок, заснований на верховенстві права». Яку роль Ви очікуєте від Японії як головуючої на саміті?
Прем'єр-міністр Фуміо Кішіда протягом всього часу, як він очолює уряд, демонструє дуже чітке стратегічне бачення світового порядку, заснованого на правилах, і виступає проти будь-яких спроб змінити цей порядок силою.
Ми чітко усвідомлюємо, що ця позиція є дуже важливою, тому що Японія не тільки це говорить, вона діє під час візитів прем'єр-міністра і міністра закордонних справ у країни Азії, Африки, Латинської Америки.
Цей меседж посилює позицію Японії, і особливо це важливо, тому що інші країни чують, що відбувається в Україні, не тільки від нас, а й від такої важливої країни, як Японія.
Ми дуже вдячні за це, і ми повністю поділяємо ту точку зору, — світове співтовариство зараз переконалося, — що світова система міжнародної безпеки не працює. Рада Безпеки ООН не працює. Росія, агресор, сидить в Раді Безпеки, має право вето. Вона незаконно там знаходиться, але виправити це дуже важко, тому я думаю, що ми разом з Японією й іншими розвинутими країнами світу, демократіями, маємо працювати разом, щоб виправити цю ситуацію і щоб розробити таку систему міжнародної безпеки, яка виключить, будь-яку агресію в будь-якій частині світу.
Справедлива вимога країн Азії, Африки, де відбувалися війни, і в деяких конфлікти ще продовжуються й зараз, наприклад, на Близькому Сході, що ставлення до цих конфліктів начебто не є таким пріоритетом для розвинутого світу. Це неправда. І це має бути чітко сказано, що ми всі розуміємо, що відбувається, і треба разом шукати вихід з цієї ситуації. Цей саміт має зробити дуже важливий крок у цьому напрямку.
Цьогорічний саміт відбудеться в Хірошімі, місті, яке зазнало атомного бомбардування, на тлі продовження російського вторгнення в Україну та зростання занепокоєння щодо ядерної загрози з боку Росії. Росія неодноразово демонструвала свій ядерний потенціал, щоб тримати західні країни в напрузі. Наскільки неминучою, на Вашу думку, є ядерна загроза? І що, на Вашу думку, має зробити міжнародна спільнота, щоб уникнути найгіршого сценарію?
На жаль, ця загроза є дуже реальною. Ми постійно чуємо на російському телебаченні від різних офіційних осіб Росії погрози стосовно застосування ядерної зброї. Часом вони прямі, часом завуальовані, але це не робить їх менш небезпечними.
Знову-таки я вимушений повторити, що Росія має усвідомлювати всі наслідки, і демократичний світ має дати їй цей меседж: навіть думка про використання ядерної зброї має зникнути, і будь-яка така загроза, я вже не кажу про сам факт використання, буде зустрінутий такою реакцією, що Росія отримає серйозну поразку і фактично перестане бути взагалі фактором міжнародної політики. Вони мають це усвідомлювати, тому цей фактор має бути виключений.
Ми розглядаємо цю ситуацію і той факт, що саміт відбувається в Хірошімі, саме як посилюючий фактор такого меседжу, і чітке усвідомлення можливих наслідків має стати нормою серед країн, які час від часу загрожують. Я маю на увазі не тільки Росію, а й Північну Корею, Іран, який працює над ядерною зброєю, і вони загрожують іншим державам. Все це цілому має бути виключено.
І має бути міжнародний механізм, який унеможливлює використання ядерної зброї в будь-якій формі.
Цього тижня відбулося нове засідання урядової ради Японії, на якому обговорювалася допомога у відбудові України. Прем'єр-міністр Кішіда доручив урядовцям запропонувати унікальну для Японії підтримку, щоб допомогти Вашій країні відновитися після російського вторгнення. На яку допомогу очікує Україна від Японії?
Ми розглядаємо Японію як країну, яка має надзвичайно потужний історичний досвід відбудови, починаючи із землетрусу 1923 року в Токіо, Йокогамі, це Друга світова війна, землетрус в провінції Хьоґо, коли загинуло багато людей в Кобе, був землетрус у 2011 році в Тохоку і аварія на Фукушімі. Всі ці події мали наслідком серйозні зусилля Японії у реконструкції і відбудові.
Це були різні програми, тому що події були різні. Тим не менше, можна стверджувати, що в Японії накопичено абсолютно унікальний досвід в цьому плані. Того, що треба робити в якій послідовності, як фінансувати ці зусилля, як має бути налаштовано співробітництво між урядовими агентствами і приватним бізнесом, як має враховуватися соціальний фактор, тобто має бути повна довіра між народом і урядом стосовно тих дій, які робляться. Всі ці аспекти є унікальними для Японії, і ми сподіваємося, перш за все, — вже декілька українських делегацій відвідують Японію і зараз чергові делегації, які знайомляться з цим досвідом, — що він буде корисним.
Окрім того, ми сподіваємося, що буде дуже потужний сигнал від японського уряду до агентств Японії, таких як JICA, JBIC, JETRO, міністерства і відомства METI, міністерства енергетики, сільського господарства, тому що їхні знання й досвід є дуже важливими для нас, їхній меседж і участь в обговоренні цих питань є важливими для японського бізнесу.
Ми знаємо, що практично в кожному з цих міністерств і в усіх потужних корпораціях Японії створені спеціальні групи, які працюють над програмами допомоги України. Ми бачимо ці зусилля, про які ви згадали зараз, як створення такого координаційного механізму під егідою офісу прем'єр-міністра, який буде реалізовувати двосторонні програми допомоги, як тільки буде встановлено припинення вогню і буде зрозуміло, що вже відносно безпечно їхати в Україну. Відносно, тому що ще треба зробити розмінування величезних територій, увійти на окуповані території, побачити реальну картину руйнувань. Ми навіть в деяких місцях не маємо точного уявлення, тільки важкі очікування стосовно того, що там відбувається.
Але я бачу Японію як одного з лідерів у цьому процесі.
Дозвольте запитати Вас про двосторонні відносини між Україною та Японією, які минулого року відзначили 30-річчя встановлення дипломатичних відносин. Проходячи через випробування російським вторгненням, в якому напрямку, на Вашу думку, мають розвиватися українсько-японські відносини?
Для нас дуже важливо, що відбувся візит прем'єр-міністра цього року. Це лише другий візит за 30 років. Він був важливий, тому що була прийнята потужна спільна декларація, яка говорить про те, що ми вийшли на рівень особливого глобального партнерства, і означає, що ми тепер ведемо діалог не тільки з питань двосторонніх відносин, а й з питань глобального порядку денного. Це є для нас дуже важливим інструментом.
Ми дуже високо оцінюємо розвиток двосторонніх відносин, особливо за останні 2 роки. Ще навіть до початку війни ми вже бачили серйозні наміри японського бізнесу. Насамперед тоді ми говорили саме про економічну складову. Поки що це на стадії очікування, але ми запропонували уряду Японії розпочати переговори про вільну торгівлю, послабити або скасувати візовий режим. В Україні дуже люблять Японію і дуже розраховують на те, що буде можливість вільно її відвідувати.
З початком війни ми побачили абсолютно безпрецедентну допомогу. Буквально з першого дня була прийнята перша заява парламенту, через декілька днів — друга заява. Протягом двох тижнів була розроблена програма прийому українських переміщених осіб. Приблизно 2300 українців мали можливість приїхати в Японіюі не просто знайти притулок, а бути забезпеченими житлом, можливостями для навчання, роботи, медичним страхуванням і фінансовою підтримкою. Це здійснювалося центральним урядом, муніципалітетами і організацією Nippon Zaidan.
Ми дуже вдячні цим структурам, які разом забезпечили нормальне існування вже протягом більше року. Ця програма продовжена на другий рік. 80 японських університетів прийняли майже 400 українських студентів безкоштовно на навчання. Це теж дуже важливо, тому що навчальний процес в Україні був припинений з початком активної фази агресії. Особливо допоки ми не звільнили частину території, ми не можемо втрачати потенціал для нашої молоді, і Японія в цьому теж простягнула руку.
Вперше Японія надала нехай не летальну, але підтримку збройним силам, і це було для України. Багато таких речей, які відбуваються сьогодні, мають назву «вперше». Це дійсно для самої Японії дуже важливий досвід.
Для нас безумовно дуже зворушливо відчувати, що на такій величезній відстані, будучи так далеко від театру бойових дій, настільки близько до серця народ Японії приймає всі ці події. Ми відчуваємо цю підтримку буквально в щоденному режимі в соціальних мережах, люди пишуть, дзвонять і приходять посольство, коли я відвідую префектури Японії. Скрізь я маю зустрічі, виступаю з лекціями, я бачу абсолютно зворушливу беззастережну підтримку.
І я хочу використати цю можливість, щоб ще раз подякувати кожному громадянину Японії, мерам, губернаторам, членам уряду, парламенту і особисто прем'єр-міністру за таку лідерську позицію. Для нас це дуже важливо, і це дуже важливий меседж іншим країнам регіону. Вони також мають бачити, що це не якась пропагандистська кампанія, це не дезінформація, те, що ми говоримо про події в Україні, — це правда. Прем'єр-міністр міг це побачити своїми очима.
Ми дуже вдячні ЗМІ Японії, які дуже професійно висвітлюють те, що відбувається. Багато з них залишалися в Києві весь цей час, навіть під час ракетних атак. Це дуже важливо, щоб тут, в регіоні Східної Азії було чутно і видно те, що відбувається в Україні. Тому я думаю, що це тільки початок.
Я думаю, що ті самі студенти стануть містком, який дозволить нам підняти ці відносини на стратегічний рівень. Я переконаний, що дуже швидко ми проголосимо, що Україна і Японія стають стратегічними партнерами і в галузі аграрної безпеки, і в галузі розвитку стратегічних технологій в енергетиці, і в тому, щоб створити універсальну ефективну систему міжнародної безпеки.
Тут в Азії ми знаємо, скільки тут існує територіальних претензій. Частина території Японії все ще окупована Росією. Має бути міжнародний механізм, який ці питання допомагає вирішувати, і ми готові допомогти створити такий механізм.